Лівія – одна із найбільших африканських країн. Вона розташована на півночі африканського континенту, узбережжя Середземного моря. Країна орієнтована на видобуток нафти та газу. Незважаючи на загальну думку про те, що ця пустельна країна і далеко не рай для туриста, Лівія – справді мета для будь-якого туриста, що прагне відкривати для себе нові чудеса планети.
Міста та столиця Лівії. Що це за країна?
Тріполі – найбільше місто та столиця Лівії, наступні за величиною – Бенгазі, Місрата, Байда та Завійя.
Столиця була заснована в давнину, коли країна була заселена фінікійцями. Місто Тріполі звели на березі Середземного моря в 7 столітті до нашої ери. Місто зараз сяє білими фасадами будинків та старовинними мечетями. Домінантою міста є замок Ассаї аль Хамра із захоплюючим видом на все місто та порт. Місцевий музей також варто відвідати.
У місті є міжнародний аеропорт, прибережне шосе, університет (заснований у 1955 році) та розвинена промисловість та комерція. Тріполі, як і інші великі міста є дуже освіченим місцем серед населення.
У місті знаходиться найбільший зоопарк у країні, який є великим ботанічний сад, повний рідкісних видів дерев та рослин.
Більше 90% території Лівії займає пустеля, тому більшість населення країни мешкає в прибережних містах Тріполі і Бенгазі. У містах мешкає приблизно 88% населення країни, причому переважно – у квартирах.
Додаткова інформація! Для туристів Лівія може стати місцем відпочинку пляжного типу. Вона має найдовший африканський кордон із Середземним морем, тому тут є багато місць для класичного пляжного відпочинку.
Історія країни
Що це за країна така – Лівія? Історія держави пов’язана з культурою фінікійців, берберів, греків та римлян.
У 7 столітті перша хвиля ісламу проникла до Лівії. До першої половини 20 століття країна була італійською колонією. Протягом довгих років Лівія була провінцією Італії, а після здобуття незалежності стала королівством, під керуванням короля Ідріса.
Скинувши короля, після перевороту в 1969 році за підтримки низки племен, що населяють територію країни, до влади прийшов Муаммар Каддафі.
Каддафі встановив диктатуру. Настали роки незадоволеності та боротьби. В останні роки Лівія створювала дещо невтішну репутацію. Після громадянської війни та інтервенції військ НАТО, під час подій так званої «арабської весни», у 2011 році, було повалено режим Муаммара Каддафі. Каддафі було повалено і вбито, а в країні почався процес зміни державного устрою, з орієнтацією на демократію західного зразка. Наступного року громадяни Лівії взяли участь у перших за 40 років парламентських виборів.
Географічне розташування Лівії
Лівія є частиною так званого регіону Магріба у Північній Африці. Вона займає площу близько 1800000 квадратних км. та є четвертою за величиною африканською країною за розміром.
Загалом 6 країн є сусідніми з Лівією. На східній стороні Єгипет, на заході межує з Алжиром і Тунісом. Південний кордон утворений країнами Чаду (Чад) і меншим кордоном з Нігером. Південно-східний кордон утворений Суданом. Найрозвиненіша і найгустонаселеніша північ країни має майже весь північний кордон, утворений узбережжям Середземного моря.
Лівія історично поділена на три регіони: Триполітанію (захід країни), Феззан (південь Лівії) та Кіренаїку (східна частина держави). Життя зосереджено переважно у трьох великих містах – Тріполі, Бенгазі та Місурата.
Багато хто вважає Лівію країною одноманітних пустель і природних багатств (зокрема, біля країни є великі нафтові родовища).
Цікаво! Лівія посідає 10 місце у рейтингу країн із найбільшими запасами нафти у світі. На нафтопродукти припадає 97% експорту країни.
До розробки нафтових родовищ Лівія була однією з найбідніших країн Африки і не мала особливих перспектив для економічного розвитку.
Цікаві місця у країні
Можна сприймати Ліван як відсталу країну, де сильно відчувалося панування однієї людини. З іншого боку – це невідомий рай із природною красою і насамперед місце, повне пам’ятників.
У Лівії є кілька об’єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Всі ці об’єкти – археологічні пам’ятки культури, що є залишками грандіозних будівель минулих епох. Стародавні міста Лептіс-Магна, Сабрата та Аполлонія – на узбережжі. Історичний пустельний місто Гадамес і наскельні малюнки в пустельних горах Акакусу, розташованому на заході країни. Кожне з цих місць стоїть окремого відвідування та дослідження.
Гадамес – пустельний місто, оточене стінами, є об’єктом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Це місто – старий оазис на півдні Лівії.
Acacus – гори на півдні країни пропонують вражаючі пейзажі, створені чорними монументальними скелями, що ростуть прямо з піску Сахари.
Місто Лептіс-Магна Місто було засноване фінікійськими іммігрантами близько 1100 до н.е. Він є нагадуванням про знамениті римські часи. Пісок із пустелі служив консервантом та зберіг залишки будівель для сьогоднішніх відвідувачів. Це пам’ятник такого роду, що добре зберігся, в Північній Африці.
Майже по всій країні можна зустріти залишки храмів, будинки, канали, оригінальні алеї, залишені фінікійцями, греками і римлянами. Багато скульптур та мозаїчні прикраси збережені.
Лівійська пустеля
Пустеля простягається на північному сході Африки, перетинаючи Єгипет та Судан. Пустеля переважно кам’яниста, але є й райони з чудовими піщаними дюнами. Відпочинок забезпечують вісім оаз.
Зверніть увагу! Лівійська пустеля, яка займає більшу частину території країни, вважається одним із найпосушливіших місць у світі – дощу тут часом не буває десятиліттями.
З іншого боку, періодично дощі можна спостерігати у гірській частині країни, хоч і тут вони не часто явище.
На всій території Лівії тропічний клімат, лише півночі – субтропічний. Середземноморський клімат на території уздовж узбережжя сухий. Гарячі сухі піщано-пильні вітри (гинули) зустрічаються відносно часто (особливо навесні та восени) і зазвичай тривають від 1 до 4 днів, а також піщані бурі. Середня температура у столиці становить 12°C у січні та 26°C у серпні.
«Перлина Сахари»
Проте в Лівійській пустелі є й острівці життя – оази. Деякі з них – зокрема, Гадамес та Куфра стали основою для цілих поселень.
Стародавній оазис Гадаміс розташований приблизно за чотириста кілометрів від Тріполі на кордоні трьох країн: Лівії, Тунісу та Алжиру. Історія оази налічує кілька тисяч років, і життя там збереглося, незважаючи на посушливу Сахару.
Гадамес виник на перехресті шляхів караванів. У місті-оазі мандрівники могли знайти тимчасове укриття від нестерпної спеки Сахари.
Стара частина Медини є системою темних провулків. Завдяки продуманій системі вентиляції температура в них підтримується на приємному рівні, навіть у самому серці гарячої Сахари, а на околицях вони досягають температури 50 градусів.
Все місто побудоване з висушеної цегли, оштукатуреної в білий колір. Іноді це нагадує типові білі будинки на грецькому острові Санторіні. Деякі дахи будинків пов’язані між собою, тому по дахах можна подолати великі відстані. При виході із міста утворилися піщані дюни. Найкрасивіші та найвищі (до ста метрів) знаходяться на алжирському кордоні.
Знаходьтеся в пустелі, варто відвідати на півдні Лівії Джебель Акака. У горах є сотні доісторичних малюнків тварин та зображені сцени із життя місцевих жителів. Наскельні малюнки показують, що в давнину люди полювали і розводили худобу. Все це з того часу, коли Сахара була зелена.
Приблизно в центрі Лівії знаходиться Себха, солоне озеро, оточене пальмами та високими піщаними дюнами. Винятково вражаюче місце, яке порадує кожного мандрівника.
У 1950-ті роки, коли в країні було відкрито великі запаси нафти, поряд з ними було знайдено в передгір’ях лівійської пустелі ще й водоносний шар.
Офіційна мова в Лівії
Офіційною мовою Лівії є сучасна арабська мова. Лівійський діалект цієї мови – основна розмовна мова 95% населення країни. Понад те, доки правив Каддафі, вивчення інших іноземних мов в університетах було під забороною. Проте рівень грамотності у країні – 89,2% (за даними 2010 року).
97% країни сповідують Іслам. До останнього часу Лівія була домом для однієї з найдавніших у світі юдейських громад, які ведуть свою історію приблизно з 300 року до н.
Транспорт
До 1965 року в країні існувало залізничне сполучення, проте згодом ця галузь була повністю знищена, і тільки зараз у Лівії почалося будівництво нових залізниць.
Лівійська кухня
Кухня Лівії знаходиться під явним впливом гастрономічних традицій Єгипту, Тунісу та Середземномор’я. На півночі країни, особливо у Тріполі, переважають італійські традиції, тоді як у південних областях країни кухня переважно арабська. Варто додати, що свинина в країні під забороною, згідно з шаріатом.
Традиційними продуктами лівійської кухні є апельсини, фіги, оливки та абрикоси, а серед відомих лівійських страв можна виділити кускус, шакшуку, асіду, харису та шорбу.
Лівія не зіпсована масовим туризмом, тому тут зберігається місцевий колорит та чудові ландшафти.
